Так, так це мій щоденник! Це випадковість, коли доводиться читати чужий щоденник. Дуже цікаво потай читати щоденник людини, про яку думаєш, що знаєш усе, але у ньому ти бачиш цю людину зовсім іншою, справжньою. Їй не треба грати на публіку, щоб привернути чиюсь увагу, ховатися за маскою лицемірства. Це те єдине місце, де людину можна побачити собою. Читати чужий щоденник без дозволу - це те саме, що підглядати за кимось у ванні, щоб побачити оголене тіло, але читаючи можна розгледіти оголену душу. Але, що коли не знаєш людини, навіть ніколи не бачив і не розмовляв раніше? Це як знайомство!? Чи ні? Коли знайомимось, то одразу хочемо справити враження, показати лише те, на що очікують. А у щоденнику людина нічого не приховує, навіть того, що варто було б заховати від чужих очей і думок. І я нарешті наважилась писати щоденник онлайн. А що  мене зупиняє? Хто я? Хто ви, той, хто читає мій щоденник? Як знати? І зрештою чи писатиму правду? Я - незнайомка, тому будьмо знайомі, читачу...

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Відповіді до тестів Валерій Островський Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання ІСТОРІЯ УКРАЇНИ: збірник тестових завдань з історії України. (ЗНО)