Відповіді до тестів Валерій Островський Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання ІСТОРІЯ УКРАЇНИ: збірник тестових завдань з історії України. (ЗНО)

  Якщо Гамлет ставив собі запитання "Чи жити, чи не жити", то я ставлю "Чи кохати , чи не кохати". Кажуть серцю не накажеш, та я все ще намагаюся боротися і триматися, бо як я колись собі обіцяла "Коли всі зорі лежатимуть біля моїх ніг, я дозволю собі закохатися", коли у мене не буде жодного сумніву, коли я сама захочу і вже не зможу опиратися, тоді, тоді я повністю віддамся коханню. Але ні, це не означає, що я забуду про все на світі і мій коханий буде головною причиною мого існування, це не про мене, це просто буду не я. Бо я вже надто волелюбна, надто незалежна і самостійна. Я ніколи не корилась, не зраджувала собі.
  Якщо чесно я задаю собі це запитання через те, що я все таки чогось боюсь, боюсь довіритись, боюсь, що зрадять. І перед тим як покохати, ледь не перше, що приходить в голову - це "А як же ми будемо розлучатися, що казатимуть, як я це переживу, чи мене ще хтось покохає?" О, яка  ж я все таки боягузка (соромно зізнаватися). Ну або ж я занадто багато думаю, бо боюся помилитися і все таки боюся. Хіба люди перед тим як закохуються думають, вирішують? Чи це ще не можна назвати коханням? І скільки триває сам процес закохування: це так звана любов з першого погляду, чи певний період, тривалістю день, місяць спілкування чи, може, навіть рік дружби. Ось це мене якраз найбільше турбує! Якщо я не закохалася з першого погляду, моє серце не тьохнуло, не защебетало, але день за днем після зустрічі мої думки що раз більше засмоктує і засмоктує. О, як я хочу повернути собі дитячу безтурботність! Але і хочу кохати вже по-дорослому. Це прагнення кохати, чи просто дії відчаю? Ох, забагато запитань.
  Божеволіти! Радіти! Віддатися серцю - ось, що мабуть треба робити, коли таки кохаєш. Тому більше не хочу планувати. І так, я та безумна людина, яка планує кохання... Не робіть так!